Перехрестя долі, стр. 68
Сина колишнього міліціонера, котрий допомагав бандитам виготовляти вибухові пристрої на той момент вже було засуджено на тривалий строк за організацію лабораторії з виготовлення синтетичних наркотиків.
І ще одне... Оперативна робота з викриття ОЗУ „медиків” дала поштовх ще цілій низці розслідувань, що призвели до викриття та знешкодження злочинних угрупувань, котрі не поступалися у своїй жорстокості „медикам”.
Дніпровські банди
В попередньому розділі я згадував про те, що за результатами оперативної роботи, котра проводилася паралельно із розробкою банди „медиків”, у Дніпропетровську, УБОЗ були розгромлені й інші небезпечні злочинні угрупування. Далі мова йтиме про одну з них – банду Куркая...
Початком активної роботи по цьому угрупованню, можливо, слушно вважати той момент, коли на міжповерховій клітині одного з будинків дніпропетровського житлового масиву „Лівобережний” були знайдені три відрубані голови. Стіну парадного „прикрашав” напис, котрий було зроблено, скоріш за все, за допомогою аерозольного балончику з червоною фарбою: „Мамант! Наступною буде твоєї Мавлін P.S. Павлін!”...
Одразу поясню, аби уникнути незрозумілостей: „Мамонт” – це було прізвисько кримінального авторитету, котрий мешкав саме в цьому будинку. А Павліною звали його дружину. Жахливе „послання” явно було адресоване саме йому. Але ким?
Саме по собі виявлення в житловому будинку людських голів (як з’ясувалося згодом, жертвами стали троє осіб без певного місця проживання, котрих було вбито напередодні), що їх використовували в якості засобу залякування, було НП величезного масштабу. Більш того, засоби масової інформації із задоволенням підхопили тему цієї середньовічної дикості, що сталася в наші дні, і поширили її як тільки могли – не лише в Україні, а й на теренах ближнього та дальнього зарубіжжя. Відповідні фотокартки були опубліковані навіть в газетах Германії.
Як з’ясувалося згодом, і сам спосіб скоєння злочину, і навіть граматичні помилки, котрі були навмисно зроблені в загрозливому посланні, були обрані злочинцями навмисне задля того, аби склалося враження щодо причетності до нього „людей зі Сходу”. Зазначу лише, що версія про скоєння даного вбивства вихідцями із кавказького регіону відпрацьовувалася мало не першою. Але істина полягала в іншому.
В процесі оперативної роботи (не обійшлося тут і без одкровень того ж таки „Мамонта”, котрий на другий день після страшної події залишив Україну), до переліку підозрюваних потрапив один із мешканців Дніпропетровська - Олександр Куркай. Ані він, ані особи, що їх було згодом встановлено як членів злочинного угруповання, котре він очолював, раніше до поля зору оперативних служб міліції не потрапляли. На те були свої причини.
Перш за все – дуже гарна законспірованість ОЗУ, ретельне планування її членами кожного свого злочину. Також свою роль відіграло, наприклад, те, що сам Куркай, котрий проходив строкову службу у військах зв’язку, був непогано підкований у питаннях технічного захисту тих таки телефонних перемовин від прослуховування. Та й взагалі, він мав певні знання щодо форм та методів роботи оперативників – хоча б служби зовнішнього спостереження, вмів сам протидіяти останнім, і навчив цьому своїх подільників.
На особистості ватажка слід зупинитися дещо ретельніше. Найцікавіше, що життя Куркая, здавалося б, складалося таким чином, що злочинцем він не повинен був стати в жодному разі. Він зростав у родині, де батько зловживав алкогольними напоями, був домашнім тираном, і як результат – скоїв самогубство на ґрунті алкоголізму. Тому Куркай відчував тривку відразу як до алкогольних напоїв, так і до людей, котрі пиячать. Ще більш негативні емоції він відчував до наркоманів.
Без сумніву, чималу роль тут відіграло й те, що Куркай став жертвою „п’яного” злочину, що мало не коштував йому життя. Він заступився за сусіда, котрого гість-п’яниця спершу обікрав, а потім побив. З’явившись до квартири кривдника, Куркай, як людина спортивна – майстер рукопашного бою, не очікував підступного удару ножем в серце, що отримав від господаря-алкоголіка. Лікарям вдалося врятувати життя Куркая (певний час він взагалі перебував у стані клінічної смерті), але здоров’я йому ця подія, звісно, не додала – два ребра довелося видалити, а в серцевому клапані з’явилася лавсанова вставка. Все це сталося в день народження його дочки...
Здавалося б, що після цього людина, котра на собі відчула, що це таке – коли твоє життя віднімає рука вбивці, не мала стати злочинцем сама. Однак, з ним все відбулося, як то кажуть, „точнісінько навпаки”.
До криміналу він подався не від бідності чи то неможливості прогодувати власну родину – як гарний кравець, на відсутність замовлень Куркай не скаржився. Але на дворі були „бандитські 90-ті” і він знайшов себе в тодішньому „бізнесі”, котрий полягав у „кришуванні”, „вибиванні боргів” та інших відверто злочинних діях.
Першим, вкрай жорстоким злочином, котрий скоїло його угрупування, яке він тільки-но почав створювати, був напад на бізнесмена Володимира Усова, скоєний у 1993 році. Той облаштував вдалу оборудку, що принесла цілих 50 тисяч доларів прибутку і не поділився з компаньйоном. Останній і найняв Куркая аби „з’ясувати” стосунки.
Бізнесмена за допомогою хитрощів заманили в безлюдне місце – в автомобіль до нього підсіли дві дівчини, котрі запропонували поїхати скупатися на пустинний пляж. Усов, передчував пікантну пригоду, але натомість стикнувся із бандитами, котрі почали вимагати від нього всю зароблену суму, і почувши відмову, заходилися його бити. Кінець кінцем, під час розправи Усова забили мало не до смерті. Знайденого згодом рибалками, його було доправлено до лікарні, де він помер три дні потому, не повертаючись до свідомості. У скоєнні цього злочину Куркай брав участь особисто.
Слід сказати, що і він, і його подільники були затримані за підозрою у причетності до цього вбивства. Однак, встановити особистості дівчат, котрі слугували „приманкою”, тоді не вдалося. У зв’язку з цим, а також відсутністю свідків та іншої доказової бази, вбивці опинилися на свободі вже через два роки після смерті бізнесмена.
Покинувши місця попереднього ув’язнення, Куркай розпочав створення власного ОЗУ і то, досить серйозно. Минув досить короткий час і угрупування, що він його очолював, мало достатньо міцні позиції у Дніпропетровську. Спеціалізація не змінилася - вони займалися тими ж таки