Перехрестя долі, стр. 65
Більш за все, мене стурбувало те, що це було тіло не волоцюги, котрого підібрали десь, пробачте, під парканом. Ні, це була людина, що її доправили до моргу родичі! Але, як таке могло статися?! Невже вони не помічають змін, що відбулися з тілом?
Виявляється, задля того аби створити ілюзію цілого тіла, в трупи замість суглобів вставлялися... гілки, що їх зрізали з дерев – що росли неподалік від цього моргу. Далі – справа техніки: на тіло одягався костюм, воно клалося до труни, і вже в такому вигляді поверталося родичам. Коли згодом ми проїхали цією вулицею – там стояли лише одні стовбури – дерева без гілок, майже всі їх було зрізано!
Отримавши таку інформацію, я доповів начальнику управління. Ним була віддана команда – організувати відповідний комплекс заходів задля того, аби з’ясувати: що ж це за такі „симпатичні” медичні спеціалісти, і навіщо вони вирізають суглоби у мертвих людей?! Коли розпочалася робота, то досить швидко з’ясувалося, що кожен судовий медик, що працював у морзі, за проведення подібної „операції” з вилучення суглобів, отримував по п’ятсот гривень з трупа. І це були трупи людей, котрі мали родичів...
Ситуація була не з простих. Більш того, коли ми переглянули законодавство, що діяло на той час, то не змогли знайти статті, яка відповідала б даній ситуації. В той час ще не було законів, котрі б регламентували застосування трансплантації в медичних закладах, відповідно не було й законів щодо порушення цієї діяльності!
Із законодавства, що діяло на той час, і стосувалося померлої людини, „працювала” лише стаття КК, яка передбачала відповідальність за наругу над могилою, та це, звісно, не відповідало ситуації.
Єдине, що нам вдалося відшукати в законодавстві, так це те, що вилучення органів дозволяється лише за письмової згоди родичів. Саме цей закон вже було прийнято Верховною Радою України. Але відповідальність за його порушення передбачено не було...
Звісно, що з цією „жахливою” касетою я вирушив до прокурора. Побачивши те, що на ній було знято, прокурор, буквально втратив свідомість. А прийшовши до тями, поставив завдання – надати конкретних осіб, що винні у цьому жахітті, задля притягнення останніх до відповідальності. Але залишалося питання – за що саме?!
Тим часом події розгорталися. Оперативна служба відстежувала ситуацію. Одного дня машина, що приїхала до моргу, забрала страшний вантаж, та й поїхала до аеропорту.
Згодом ми з’ясували, що вилучені суглоби використовувалися задля виготовлення препарату „Тутопласт”. Медичний матеріал для трансплантації, який виготовлявся „із губчатих тканин людини згідно запатентованої технології”. Як стверджують відповідні розділи сайтів медичних закладів – „Технологія будується на реальному виборі донора, та за суворого дотримання діючих юридичних та етичних стандартів...” До того ж, задля виготовлення препарату, використовується „матеріал”, вилучений лише у осіб, що мають здорові суглоби.
Яким же був результат наших зусиль? Звісно, що „ходоків” за даною справою було чимало, про це теж можу сказати. Тиснули на нас серйозно, але ми, звісно – закінчили міліцейську частину роботи, встановили людей, котрі цим займалися, та й передали матеріали, як то слід, до наглядового органу...
Саме тут і постало запитання: „ А на якій підставі ми можемо притягнути цих людей до відповідальності?!” Тому покарання було, фактично, лише моральним. Хіба що звільнили з роботи.
А знаєте що... Не засуджуйте суворо, але я вважаю, що тоді було б непогано опублікувати перелік прізвищ тих, хто цим займався. Та й по всьому - не потрібно ані законів, ані судів...
Вважаєте – жорстоко?! Ваше право... Але те, про що я розповідав вище – це просто вершина аморальності. Людина й так нещасна на цій землі... То не позбавляйте її можливості хоча б залишити цей світ спокійно!Але ж ні - знайшлася і тут група покидьків, котрі на цьому наживалися.
Подібний випадок, що його було зареєстровано, мав місце у Івано-Франківську у 2012 році.
До правоохоронних органів звернулися п’ятеро родичів померлих, котрі звернули увагу на те, що тіла із місцевого моргу привозять занадто порізаними. Як з’ясувалося, в більшості випадків у рідних начебто брали дозвіл на вилучення „біологічного матеріалу”. Але – реальна кількість вилученого значно перевищувала обумовлене...
УБОЗ порушив кримінальну справу проти п’ятьох співробітників судово-медичного бюро, за статтею „порушення порядку трансплантації органів та тканин”, яка на той момент вже була у законодавстві України.
Трохи раніше аналогічний випадок мав місце у місті Миколаїв. За певними даними, подібні, дійсно дикі випадки траплялися й у інших регіонах України.
Головне полягає в тому, що наявність відповідної статті в Кримінальному кодексі є тим головним моментом, котрий, без сумніву, сприятиме наведенню порядку в цьому аспекті медичної діяльності.
Коли вже ми у цьому розділі розглянули медичну тему, то варто, мабуть, згадати історію зовсім іншого плану та характеру, що трапилася в Дніпрі. Мова про так зване бандитське угруповання „медиків”...
Медиками вони, звісно, не були в жодному разі – були вони бандитами. Але бандитами, слід зазначити, які не мали аналогів не те що в Україні, але й за її межами. Так, один справжній медпрацівник мав безпосереднє відношення до злочинної діяльності цього ОЗУ.
До складу ОЗУ входили двоє КОЛИШНІХ співробітники міліції. До того ж, що найбільш неприємно – карного розшуку. Але – саме колишніх, а не звільнених із органів внутрішніх справ вже після викриття.
Ядром ОЗУ