Перехрестя долі, стр. 131
При цьому конспірації вони дотримувались на досить серйозному рівні. Якби ми заарештували одного, або двох бандитів, цілком можливо, було б тільки гірше. Усіх подільників вони б не здали, бо насправді не знали про них. Отже, вийшла б ситуація з хвостом ящірки, що його відірвали, а він з легкістю відростає знову. Ми б лише злякали основний кістяк банди, котрий на деякий час „заліг би на дно”, а згодом – повернувся б до скоєння злочинів із новою силою, ще більш удосконалено та обережно. Ні... Заразом із „хвостом” слід було рубати і „голову”. Що й було зроблено.
Банда, як годиться, мала й власний арсенал. „Ленін” зламався на п’ятий день допитів - до цього він зберігав горде мовчання, як то годилося ватажку. Тоді він і „здав” схрон із котрого згодом було вилучено чотири „Калашникова” (без них на Луганщині жоден злочинець, що поважав себе, життя не уявляв), безліч обрізів мисливської зброї, пістолети, гранати. Невідомо, що б іще з часом з’явилося в їх арсеналі та поміж довгого та огидного переліку їх „справ”. Позаяк, окрім чотирьох десятків розбійних нападів в процесі розслідування на додачу „виплили” ще ж два вбивства – вісімнадцятирічної дівчини, що її вважали зниклою безвісті, та одного із членів угруповання. Дівчину покидьки зґвалтували та вбили, після чого таємно поховали. Також, з очей подалі прикопали власного подільника, що його було „ліквідовано” через „задовгого язика”. До того ж – четверо, що їх було вбито у Михайлівці.
Мало того, опановуючи новий вид діяльності, „ленінці” встигли до моменту, коли банду було ліквідовано, скоїти суто гангстерський напад на автобус з „човниками”, що виїхали з Луганську. Зі слів потерпілих, їх транспорт було зупинено за Алчевськом двома особами у міліцейській формі. Коли ж законослухняний водій припаркувався на узбіччі дороги та відчинив двері, всередину увірвалися двоє бугаїв, котрі шмальнули задля переляку у стелю з обріза та обібрали всіх до нитки. При цьому ще двоє „підстраховували” надворі, лишень вже не з обрізами, а з автоматами. Можна припустити, що на одному успішному нальоті бандити аж ніяк не зупинилися б. Їх „діяльність” безперечно „йшла вгору” - у сенсі збільшення суспільної небезпеки та жорстокості їх діянь.
Отже, чи потрібна була міліції агентура, і чи має в ній потребу нинішня поліція? Або ж – ні? Якщо приклад, що був наведений вище, вас не переконав, додам ще декілька. В тій-таки Луганській області міліцією було отримано оперативну інформацію стосовно того, що одним з місцевих мешканців було створено розбійне злочинне угруповання. Усе „як то й годиться” – вогнепальна зброя, вузьке коло осіб, що входять до банди, та, практично, цілковитий „нуль” конкретики щодо її діяльності: як і ким конкретно вчиняються нальоти, де награбоване зберігають та як збувають, що саме вони „мають на озброєнні”, і де цей арсенал тримають.
Доволі швидко стало зрозуміло – „ззовні” банду не взяти. Тоді керівництво міліції прийняло рішення щодо введення до угруповання нашого співробітника (майже як в комедії „Джентльмени удачі”).
Звісно ж, не місцевого, а такого, що нібито приїхав з однієї з країн сонячного Кавказу. Звичайно, ця людина позиціонувалася в якості аж зовсім не законослухняної, а такої, що раніше перебувала у злочинних угрупованнях (спробуй, перевір звідси усі кавказькі „бригади”!). Що робить у Луганську? Так у справах приїхав! Та вийшло все вкрай невдало – посварився з одним із місцевих „авторитетів” (котрого дійсно нещодавно було вбито у Луганську), гаряча кров скипіла, та й... от зараз і ховається, перейшов на „нелегал”, а менти погані на хвості виснуть.
„Точку перетину” із єдиним з членів банди, щодо особи котрого ми мали достеменні відомості, агент знайшов просту – винайняв „хату” по сусідству. Усе подальше було лишень справою техніки. Нібито випадково вони зустрілися, „зачепилися”, „перетерли-перебазарили”... Потроху наша людина входила у довіру. Роззнайомився мало не зо всіма учасниками ОЗГ, довідавшись при цьому про ті злочини, у скоєнні котрих їх досі навіть і не підозрювали. Мало того – з’ясував, де бандити зберігають зброю! Втім інформацією, що мала найбільшу цінність, було навіть не це...
Як з’ясувалося, головує усім в банді геть інша людина – хитра, обережна, та, що має величезні зв’язки у кримінальному світові, не лише на Луганщині, а й в інших регіонах. „Мозком” угрупування був саме він, той, хто взагалі досі не потрапляв у поле зору сищиків.
Затримано їх було разом – нашу людину та бандита, що мав у кишені зброю (знали що він її матиме, як ви, напевно, вже здогадалися!). На цьому гра не закінчилася.
Не так вже й багато часу знадобилося, аби міліції стали відомі „таємні” обставини злочинів, та, що було набагато важливіше – ще більш таємні місця, де зберігалися речові докази. Завдяки цьому ватажок угруповання, що його було вже порядком оброблено психологічно, почав „колотися”. Або ж, якщо вже казати офіційною мовою, почав давати покази, у котрих визнавав свою провину.
Так було знешкоджено злочинне угруповання, у кількості більше двадцяти осіб, на рахунку котрої на той момент були вже не лише збройні пограбування, але й вбивства, що їх було скоєно в Луганській, Донецькій, Харківській областях.
Звісно ж, за допомогою оперативних можливостей розкривають не лише діяння банд та інших злочинних угруповань. Часто-густо лише гарна робота негласних співробітників дає можливість пролити світло на ті справи, що вони, здавалося б, повинні були стати „довічними глухарями”. Наприклад – вбивства, що їх було скоєно у минулі роки. Так, 2003 року до ізолятору тимчасового тримання Житомирської міліції потрапив такий собі молодик. Усього-таки на десять діб – за вчинення дрібного хуліганства. Однак, щось у ньому таки видалося підозрілим для місцевих оперативників, через що й було організовано його перевірку.
На третій день надійшла інформація – хлопчина таки розв’язав язика. І має він за собою аж ніяк не лише „хуліганку”.
Як виявилося, цей тип разом із іншим таким самим „відморозком” пограбували людину. Під час цього – побили або до півсмерті, або й взагалі до смерті. Після чого вкинули до водосховища, що опинилося поряд. Та й спокійнісінько насолоджувалися життям і далі.
Інформацію було перевірено негайно. І негайно ж вона отримала підтвердження! Як виявилося, у той самий час та у тій самій місцевості, що були вказані, дійсно було виявлене тіло громадянині із тілесними ушкодженнями – і саме