Поэзия и драматургия - Страница 56
«Легенда про вічне життя» І. Франка — це поетичний роздум про смисл буття людини — для чого вона живе, що є для неї найціннішим. Чарівний горішок безсмертя отримували по черзі аскет, цар, коханка царя, генерал, куртизанка. І кожен із них не наважився скористатися ним, адже життя — це вічна боротьба. А життя без кохання — ніщо. І ніякі скарби, ніяка сила не примусить полюбити іншого щиро, від душі, вірно: «А без щастя, без віри й любові внутрі Вічно жить — се горіть віку вік на кострі!» Використовуючи казковий сюжет, І. Франко розглянув важливу філософську проблему про життя і смерть і дійшов висновку, що людина має жити стільки, скільки їй відпущено, дано.
Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,
Я – закоханий в життя прочанин.
Б.-І. Антонич
Вперше збірка поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу» під назвою «Поезії з України» вийшла 1970 року у Бельгії у видавництві «Література і мистецтво» в оформленні Богдана Сороки, без відома і без дозволу авторів. Зробило це видавництво з двох причин, «щоб врятувати для української культури високоякісний вклад поетично-мистецької творчости молодого покоління, та — щоб культурні кола світу дізналися, якої якости і якого змісту українську культурну творчість придавлюють окупанти України».
Сьогодні як ніколи актуальним є перевидання цієї оригінальної книги, що й робить з великим задоволенням літературна агенція «Піраміда».
В оформленні книжки використано графіку Богдана Сороки.
В книзі Костянтина Москальця "Мисливці на снігу" найповніше представлена поетична творчість одного із знакових поетів покоління вісімдесятників, автора відомих пісень "Вона", "Треба встати і вийти", "Армія Світла" та ін.
З ВІРОЮ В УКРАЇНУ
Поетична збірка "Втомлені гори" - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій "Падають листя" автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - "Грицько сміється" - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя.
"Втомлені гори" стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів.
Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав "Я вірю в Україну", в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву "He заважайте людям жити". Цю тему продовжує ще одним програмним віршем "Щoб земля раділа".
Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі.
Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика.
Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора.
Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.
П'єса «Патетична соната» насправдi прекрасна, бо написана людиною, що бачила Україну наскрiзь i вiдчувала кожний її подих. М. Кулiш i в життi був повнiстю вiдданий Українi, вiн i жив i помер заради неї. Україна в п'єсi постає розп'ятою i розгубленою, наче на роздорiжжi. Вона обливається кров'ю i кожному до цього байдуже. Усi бачать тiльки те, що хочуть бачити: єдину-недiлиму Росiю, «воскреслу Україну» або зорi революцiї. Хто ж пануватиме над матiр'ю Україною? У творi вiдчутне постiйне протистояння. Герої наче вболiвають за долю держави, а насправдi кожний хоче добра i щастя для себе, хоче задовольнити свої потреби.
У соціально-психологічній драмі М. Куліша «Маклена Граса» показане одвічне й трагічне протистояння людини та суспільства. Тривога за цей світ і цю людину - провідний мотив п'єси. Матеріал для сюжету цього твору дало повідомлення польської преси. Капіталіст, збанкрутувавши внаслідок кризи 1929 року в Польщі, застрахував своє життя і найняв за п'ятсот злотих безробітного, щоб той його вбив і не виказав таємницю. Поліція арештувала капіталіста, який хотів, щоб за його смерть родина одержала величезну страхову премію. Драматург по-філософськи переосмислив подію, подавши її в ракурсі соціального протистояння, наповнивши характери героїв реальним змістом, хоча й час, і місце дії, і ситуація досить умовні.
«97» — перша п'єса Миколи Куліша. Вийшла у багатьох редакціях, перша —1924 року, остаточна —1929. Входить до так званої «трилогії про село».
Оглавление:
Поклони
СІДОГЛАВОМУ
ДЕКАДЕНТ
СТРОФИ
ПРИТЧА ПРО ЖИТТЯ
ПРИТЧА ПРО КРАСУ
ПРИТЧА ПРО НЕРОЗУМ
ЛЕГЕНДА ПРО ВІЧНЕ ЖИТТЯ