Выборка по метке: "Современная проза". Страница 285

«Чебрець в молоці» — нова книга Н. Сняданко, в Україні публікується вперше, фрагменти друкувалися польською у варшавському часописі «Творчість». «Мені давно бракувало роману, який би нагадував про те, яким був світ у ті роки, що найважче даються до запам’ятовування. Як він пахнув і смакував, якими були доторки, рухи, жести, інтонації і вібрації, як можна було ступати, тертися і вдарятися, які знаки давалися бути побаченими… А тут так багато всього того, з чим би хотілося кохатися ще довго…» Тарас Прохасько, письменник, журналіст

Якщо Ви гадаєте, що історія, яку оповідає у своєму романі Лариса Денисенко, хоч у чомусь схожа на ті, що ви чули до цього, — Ви дуже помиляєтесь. Карнавал, який мимоволі дарує добрий усміх. Забавки з кумедним перевдяганням та химерною «зміною статі». Сила-силенна гомерично смішних рефлексій на тему стереотипів, які ми витворюємо щоденно: наївних, вульгарних, сентиментальних, історичних, культурницьких, вікових, «тусовочних» — кожен читач може продовжити список або й укласти свій. Однак попри все — це зворушлива love story.

Юрій Юрійович, головний персонаж нової книги Євгена Положія, абсолютний антигерой нашого часу. Він просто дуже добрий і щирий, ані обставини, ані люди не змогли змінити його характер. Це неймовірно смішна і захоплююча книга, можливо найсмішніша з тих, що вам довелося читати останнім часом. Автор присвятив її всім українцям свого покоління, які живуть сьогодні не в Україні, виїхали за кордон нещодавно і залишилися там, щасливі.

Страх паралізує волю, бажання, прагнення. Саме через страх багато хто не наважується кинути ненависну роботу, чоловіка-деспота, висловити своє обурення хамові в метро. Перше питання; звідки цей страх береться? Швидше за все, від невпевненості в собі. Друге питання; як від нього позбавитися? Тільки за допомогою іншого страху, який набагато сильніше за колишній. Так власне і сталося з героїнею роману: довгий час вона терпіла тиранію від власного чоловіка. Але замислилася про те, щоб щось змінити лише тоді, коли дізналася, що смертельно хвора, і злякалася, що її останній день може стати таким же сумовитим і повним принижень, як і усі останні роки її життя.

Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.

За жанровою стилістикою Записки українського самашедшого — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.