Серия книг: КОМПАС (Подорожі. Пригоди. Фантастика)
У своїх пригодницьких повістях автор, юрист за професією, показує нелегку роботу працівників карного розшуку.
Відомий російський письменник, один із зачинателів науково-фантастичного жанру в радянській літературі, Олександр Бєляєв — автор багатьох захоплююче написаних оповідань та романів. Найпопулярніші з них — «Людина-амфібія», «Стрибок у ніщо», «Голова професора Доуеля», «Зірка Кец» та інші.
У науково-фантастичних романах «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя», «Аріель», письменник гостро таврує хижацьку суть капіталізму.
В основу повісті лягли достовірні події і факти, що мали місце в Польщі у 1946–1947 роках. З дозволу керівництва органів управління держбезпеки я ознайомився із справами, позначеними шифрами «Кришталеве дзеркало» та «Дунай», завдяки чому з'явилася ця повість, яка, сподіваюся, зацікавить читачів. Персонажі її не вигадані, я лише змінив їхні імена. Деякі сторінки книжки — це справжні документи й донесення, взяті мною із справ. Я не торкався тільки тих подій, що могли б видатися читачам занадто вже неймовірними. Обставини захоплення ватажків банди насправді були набагато драматичнішими, ніж ті, що їх я описав у повісті. Я обмежився тут розповіддю тільки про одну подію…
Збігнєв Ненацький
Книгу «Капітан далекого плавання» можна вважати продовженням роману цього ж автора «Син Монте-Крісто», а можна вважати й самостійною книгою.
Тут ідеться про те, що під час боїв з румунськими військами на території Румунії в серпні 1944 року німецькій розвідці не вдалося вивезти з оточення таємні документи. Фашисти їх запакували в спеціальні валізи й потопили в одному з озер Трансільванії. Після війни залишені на території Румунії зграї шпигунів намагалися нелегально дістати ті документи й переправити до Західної Німеччини. Однак органи безпеки Народної Румунії уважно стежать за діями шпигунської зграї і, переборюючи чималі труднощі, знешкоджують банду.
Читачі зустрінуться з багатьма героями, що знайомі їм з книги «Син Монте-Крісто».
Выдающийся русский советский писатель А. Н. Толстой — автор всемирноизвестной трилогии “Хождение по мукам”, романа “Петр Первый” и других произведений — очень много сделал в деле развития научной фантастики. Его романы “Аэлита” (1922–1923) и “Гиперболоид инженера Гарина” (1925–1927), по сути, положили начало советской научно-фантастической литературе.
Эти прекрасные произведения, герои которых переживают множество различных приключений, путешествуют на Марс (“Аэлита”), борются против авантюристических планов порабощения мира (“Гиперболоид инженера Гарина”), и сегодня захватывают читателя, особенно молодежь.
“Диссертационный просчет” — второй сборник научно-фантастических произведений писателя, кандидата технических наук, в который вошли повесть “По следу эксперимента”, а также рассказы: “Чашечка черного кофе”, “Диссертационный просчет”, “Машина Защука”. В основе их — научные и технические проблемы, связанные с голографией, кибернетикой, генетикой, на фоне которых и развертывается сюжет произведений.
Человек и возможности его умственного, морального и физического усовершенствования — вот главная мысль произведений сборника.
Фантастические рассказы молодого писателя посвящены теме “Человек будущего”. Мысли, психология, образ жизни людей будущего — вот те вопросы, на которые в гипотетической форме пытается дать ответ автор сборника.
В книгу вошли произведения трех молодых писателей-фантастов. Многим читателям их имена, наверное, известны из публикаций в прессе и коллективных сборниках. В нашем издании творчество каждого представлено наиболее полно.
Они разные. Разные, понятно, сюжеты, характеры и судьбы героев. Разная манера письма: одному присуща философичность, эрудиция, другому — богатство, яркость фантастического антуража, третий увлекает динамизмом, хитросплетением событий.
И всех троих объединяет искреннее желание прикоснуться к острым проблемам реального мира.