Злата (СИ), стр. 53

Він очікував на мене у своїй улюбленій позі.

- Ти такий офіційний!- наближаючись до нього, мовила я, захоплено дивлячись на Ескаланта у темно-сірому

костюмі та чорній краватці.

Його губи розтяглися в ніжну усмішку, і він простягнув до мене руки:

- Не подобаюся?

- Навпаки, – ніяковіючи, тихо сказала я. - Навіть занадто.

Я побачила знайому зміну в ньому. Голос зашкалював спокусливими нотками, очі стали ще темнішими й

посмішка зійшла з його чуттєвих губ. Але тільки він схилився до мене, я відвернулася та зробила крок назад.

- Не тут. У мене можуть бути проблеми з-за моєї поведінки.

- Не зрозумів? – похмуро насупив брови Віктор.

- Я по дорозі розповім.

У міру нашого наближення до будинку тітки, мій переказ розмови з деканом Марино, підходив до кінця.

- Я поговорю з цим університетським прищем! – стукнув кулаком по керму Віктор.

- Ну і додаси мені проблем. Не варто знову підливати масло у вогонь! Це породить нові розмови, а гірше буде

тільки мені.

- Але я не можу залишити його безкарним! Як уявлю, що він... - Віктор, намагаючись вгамувати свою лють,

голосно видихнув, прикривши очі

- Гей... – я торкнулася його м'якого волосся на скроні. – Хочеш зайти? Тітки немає вдома...

Прийом по відволіканню уваги від Маркуса спрацювала. Його очі враз засяяли, а на губах заграла усмішка

Дон Жуана.

І ось ми вже входимо в будинок тітки, тримаючись за руки.

- Отже,- діловито простягнув Ескалант, повільно проходячи по моїй кімнаті. - Апартаменти Злати Бронських!

Тут ти спиш... Дуже миле ліжечко!

- Спасибі, йому приємно! – посміхнулася я, немов збоку дивлячись на свою кімнату.

Чисто прованський стиль. Все в пастельних тонах з бежево-персиковими відтінками. Ліжко, туалетний столик,

велике вікно з квітковими шторами, поруч маленький диванчик з безліччю подушок і моя навчальна зона: стіл

з ноутбуком, принтером, книгами та конспектами.

- Тут ти читаєш... Робиш уроки... Тут твій гардероб... Ага! А в цьому комоді ти зберігаєш свою білизну? – він

потягнувся до верхнього ящика.

- Е-е-е, не треба тобі туди заглядати!

Через секунду я вже стояла між Віктором і своєю схованкою жіночих штучок.

- Як я вгадав! Круто? – криво посміхнувся він.

- Як завжди.

120

Віктор провів долонею по моєму волоссю, пропускаючи пасма крізь пальці.

- А як, щодо приват-показу?

- Що ти маєш на увазі?

Ескалант наблизився до мене в щільну, перевтілюючись у свою звичну роль спокусника.

- Ну-у-у, влаштуєш мені демонстрацію своєї білизни. Легкий стриптиз.

Віктор, ледь торкаючись мене, провів пальцем, немов креслив невидиму лінію від моїх губ, шиї, торкнувся

трикутного вирізу мого реглана на грудях і зупинився на животі.

Різко підняв очі до мого обличчя, він додав:

- Але тільки коли ми перейдемо на новий рівень.

А я, замислювалася про «новий рівень» тепер все частіше...

Облизавши пересохлі губи, я спробувала привести свої почуття у нормальний стан. Хоч це було на грані

фантастики, коли поруч знаходився цей хлопець з очима кольору шоколаду.

- Я подумаю, – хрипнула я.

Ескалант підштовхнув мене зробити кілька кроків назад, поки я не відчула край свого ліжка. Під його

натиском опустилася на нього.

Віктор навис наді мною. Знайоме гіпнотичне безсилля опанувало мою свідомість і я, подавшись його натиску,

лягла на спину поперек свого ліжка. Ескалант уперся на свої руки.

- Попустуємо? – шепнув він, схиляючись до мене все ближче.

- Якщо тільки трішечки... - пробурмотіла я, вже поринаючи в передчуття насолоди від його поцілунків.

Посмішка досвідченого спокусника розтягла його губи. Віктор поцілував мене, спочатку ніжно, потім, немов

набираючи обертів на рівні пристрасності, все сильніше і сильніше опановуючи мої губи. Цілуючи його у

відповідь, я пригорнулася до нього, обійнявши за шию й насолоджуючись його ласками, ароматом, що

походить від Ескаланта...

Він забрав мої руки від себе й утримував їх, біля моєї голови. Перервавши наш запаморочливий поцілунок, він

почав цілувати мою шию і наблизившись до вуха, прошепотів:

- Хочу, щоб кожен раз лягаючи на цю постіль, ти згадувала мене...

Так і буде. Я була в цьому впевнена. Його присутність у цій кімнаті та ласки на моєму ліжку, змінили моє

оточення назавжди. Тепер асоціація з ним буде мене переслідувати. Але як же приємне було це

переслідування!..

Він підняв мій реглан, оголюючи живіт і не спускаючи з мене очей, спустився нижче. Його ніжні губи стали

торкатися моєї шкіри, яка тут же покрилася мурашками. Він оголював мене все вище й вище, одночасно

покриваючи поцілунками.

- Ти ідеальна, крихітко... - з легкою хрипотою прошепотів він, цілуючи мої груди в білому ліфчику, що важко

здималися.

Не знаю, як би далеко я могла дозволити зайти Ескаланту в його «пустощах», якби не задзвонив мій

мобільний.

121

Моя свідомість вмить повернулася до мене, коли я почула мелодію дзвінка - це був рідкісний випадок, коли зі

мною хотів поговорити мій батько поза покладеного терміну.

- Я повинна відповісти! – різко вивільнилася я й кинулася до телефону.

Під пильним та незадоволеним поглядом Ескаланта, я спробувала врегулювати своє дихання й натиснула на

кнопку «відповісти»

- Так, тату! – стримано відповіла я.

- Привіт, дочка! – пролунав втомлений, але звично діловий голос батька. – Як справи?

- Все в порядку. Звіт по карті я скину сьогодні, вибач за затримку. Почалося навчання і я трохи завантажена.

Я відчувала на собі погляд Віктора.

- Добре. В університеті все в порядку? Як Тесса?

- Усі як завжди.

Голос батька був незвично напружений.

- Як дома? – запитала я.

Я почула важкий подих батька. Моя підозра посилилася.

- Важко. Але, нічого серйозного. Радий, що у тебе все в нормі. Чекаю звіт сьогодні. Тітці привіт. До побачення,

дочка.

- Бувай, тату. . - але мені у вухо вже лунали гудки.

Я зітхнула. Незрозуміла образа накотила на мене, я проковтнула клубок сліз. Так було завжди, після чергового

батьківського дзвінка.

- Злата? – покликав мене Віктор, і я відчула спиною його наближення.

- Пробач, - не обертаючись, мовила я, намагаючись взяти себе в руки. – Мені необхідно було відповісти.

- Я все розумію. Тобі не потрібно вибачатися.

Проморгав раптові сльози, я крадькома змахнула все