Советская классическая проза - Страница 21

Олександр Терентійович Гончар (Олесь Гончар) (3 квітня 1918, Ломівка — 14 липня 1995, Київ) — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Сторожке, крутолобе зайшло, стало перед учителями, прикрившись недоброю скривленою осмішкою. "Ану, що ви мені зробите?" В щілинах очей виклик, з губів не сходить посмішка, напружена й мовби далека. В усій постаті зухвальство, удавана веселість, бравада самозахисту. А під цим вдаваним вловлюється прихований біль, насторога, нервове жування чогось найгіршого. Звідки, з яких блукань, з яких горювань принесло воно сюди свою упередженість і цей упертий затаєний спротив?

Повесть в двух частях, представляющая биографию великого украинского поэта - автора "Кобзаря" Тараса Григорьевича Шевченко: крепостное детство и юношество, приезд в Петербург, встречи с К.Брюлловым и В. А. Жуковским, которые выкупили его у хозяина; обучение в петербургской Академии художеств; тяготы творчества и горячее участие в обсуждениях судьбы России... "И ждали люди его песен и тайком говорили о воле".

Життя прожити — не поле перейти… Та інколи прожити й рік не так легко людині, якщо вона лише вступає з юнацьких крій у життя, в широкий світ. На долю Платона Гайворона випало багато випробувань. Після смерті матері на його руках зосталися сестра і менший брат. Платон змушений залишити навчання в академії, розлучитися з коханою дівчиною Наталкою. Руйнуються плани і мрії, виношені в гарячій, неспокійній душі. Та Платон мужньо шукає своєї дороги в житті.
Любов. Якщо вона справжня, то завжди тяжка і складна. Відчула це на собі і Степка — дівчина горда, безкомпромісна. Кохання Степки — одна з основних сюжетних ліній твору.
«На білому світі» — роман про наших сучасників, про велику любов, без якої нема справжнього щастя людині, без якої була б біднішою і наша земля.

Вперше надруковано в газ. «Більшовик» від 9 квітня 1925 р. під назвою «Урядник у рясах». Під заголовком «Розбійник» друкувалося в журналі «Глобус» (1925, № 8). Під новою назвою вперше надруковано у виданні: Іван Ле. Оповідання та нариси. 1920—1944. К., Держлітвидав України, 1950. Перекладено російською мовою (1960).

У повісті «Вогник далеко в степу» письменник звертається до тих сил, що допомогли народові витримати найтяжчі випробування, — взаємодопомоги, дружби, милосердя.