Историческая проза - Страница 53
Цей роман є закінчений окремий твір. Разом з тим він зв'язаний з давніше надрукованим романом автора — «Морозів хутір» (1948) і є другим романом не закінченої трилогії «Ост».
Примітка оцифровувача. Текст цього варіанту книги є відкорегованим оригінальним виданням твору 1957 року. Зокрема, порядок написання прямої мови приведено до сучасних норм (слова кожної особи з нового абзацу), деякі терміни приведено до єдиного знаменника тощо. Орфографія та мова залишені оригінальними. Існує також оцифрована оригінальна версія книги, але читати її сучасному читачеві важко.
У гостросюжетному романі вперше в українській літературі на документальній основі відтворено трагічні сторінки Західно-Української Народної Республіки — ЗУНР, Галицької Армії, історію злуки УНР і ЗУНР, її наслідки.
Докладно показано, як у Парижі, на Мирній конференції, Рада чотирьох торгувала Україною. Серед реальних персонажів — диктатор ЗУНР Петрушевич, Головний отаман УНР Петлюра, президент США Вільсон, представники Антанти Клемансо, Ллойд-Джордж та інші. Автор широко використав невідомі досі читацькому загалу архівні матеріали.
В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч. XVII cт., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.
«Она была мечтой поэта… подайте ж милостыню ей», – поется в старинном романсе. По сути, это и есть краткое резюме прелестного романа Мориса Дрюона «Сладострастие бытия», где образ главной героини, графини Лукреции Санциани, навеян реальной женщиной – маркизой Луизой Казати, красавицей, много лет повергавшей в трепет всю Европу. В романе это эксцентричная, почти отрешенная от действительности пожилая дама, для которой сладострастие бытия, некогда пронизывавшее каждую секунду фантастической жизни, сменилось сладостными воспоминаниями, ставшими для нее единственной реальностью.
В настоящее издание также вошли сочные, яркие, полные выдумки рассказы М. Дрюона из сборников «Повелители просторов», «Счастье одних», «Несчастье других», созданные писателем в русле великой традиции французской новеллистики. Именно произведения малых форм предвосхитили литературный успех мастера.
Роман «Святослав» розповідає про життя великого князя, політичного діяча і воєначальника, що княжів наприкінці Х сторіччя в Києві. Образ Святослава формується на очах у читача, князя показано від юнацьких років до його трагічної загибелі, показано живою людиною зі своїми сумнівами, надіями, болем та любов’ю до ключниці Малуші, яка прийшла в князеві палати як рабиня та й залишилась на все життя рабинею. Автор, твір якого побудований на скупих літописних відомостях, різнобічно і захоплююче зображує події давноминулої епохи, даючи читачеві відчуття тих часів.
Роман "Мария" - о выдающейся украинской писательнице Марко Вовчок (Марии Александровне Маркович). Со страниц книги встает образ замечательной женщины шестидесятых годов XIX столетия, которая общалась с Шевченко, Герценом, Тургеневым, Добролюбовым, Писаревым.
Події «Заложної душі», першої з книжок однойменної трилогії, відбуваються в ті малозрозумілі для нас часи, коли «закінчилася Руїна», і до того роздроблена, але все ще багато в чому вільна Україна, «заспокоювалася» під сильною рукою московської влади. Січ зруйновано, але не всі козаки-запорожці ще помандрували за Дунай чи у «подаровану їм» Чорноморію. Ще ходять по Вкраїні перебенді-кобзарі, душі людські охороняючи, ще є в бордюгах характерники, які знають, як перемогти Мерця, який постав згідно пророцтву з Книги Низової.
В романі переплелися історія і трагічні долі героїв, реальність з містикою, таємничі події, перевтілення та явища, не підвладними розумінню та коротке і вічне козацьке кохання. Палають чорні згарища, несуться степом осідлані коні без вершників і ранок приносить розлуку після казкової ночі
«Шабля і стріла» — нова книга Юрка Покальчука, в якій автор торкається різних
пластів історії — від прадавньої міфології своєї рідної Волині («Озерний вітер») до
карколомних пригод отамана опришків Данила в Україні («Шабля і стріла») і пізніше в
просторах Азії, де його суперник кипчак Айдар стає потім побратимом, з яким вони
разом вирушають на Січ. Далі письменник сягає в двадцяте століття —
республіканська війна в Іспанії — рота імені Шевченка в Інтербригаді («І зараз, і
завжди...»), боєць якої Андрій Школа проносить віру у свій народ і Україну через все
життя, не зігнувшись ні на війнах, ні в сталінських таборах.
В усіх творах, як завжди у Юрка Покальчука, буяють пристрасті кохання, густа
еротика, але над усім наскрізно проходить одне — віра у високі моральні принципи як
найвищу цінність, в людську шляхетність і особисту гідність, в незламну любов і
справжню дружбу, у силу і непереможність високого духу — те, що, на думку письмен-
ника, в усі часи і віки творило з людини Людину.
У повісті «Такий він був» розповідається про життя і пригоди звичайного собі пса з чорною латкою за вухом, який вірно служив своїм господарям і так, як вони, перейшов в останній війні під кулями й бомбами через ліси і гори, через словацькі та німецькі міста і села, через скитальські табори аж до Америки. Він дізнав усього того найгіршого і найтяжчого, чого дізнали його господарі, а може ще й більше в своїй собачій юності. Але він залишався завжди вірним, відважним і шляхетним псом, хоч не належав до жадної собачої раси. Тож, власне, — це дві повісті, тісно між собою переплетені: повість про пса і повість про його господарів, добрих і щирих людей з теплими українськими серцями.