Приключения - Страница 206
Нова пригодницька повість «Смерть в океані» Леоніда Тендюка, колишнього матроса «Витязя», розповідає про злочин мілітаристів на віддалених архіпелагах, про те, як жертвами випробування термоядерної зброї на Бікіні та інших атолах Мікронезії стали ні в чому не винні остров'яни і ті, хто, перебуваючи в плаванні, потрапив під радіоактивний попіл.
«Тихоокеанські оповіді» — про важку долю наших земляків, українців, на далеких меридіанах.
Пригодницький роман славетного французького письменника, в якому розповідається про Діка Сенда — мужнього, стійкого юнака, що вийшов переможцем із численних випробувань. Письменник також викриває і гнівно таврує в романі работоргівлю.
У другому романі із серії книжок про Тарзана головний герой здійснює подорож до Сполучених Штатів Америки, де зустрічається зі своїми давніми знайомими. Цивілізоване суспільство розчаровує його, і, зазнавши безліч карколомних пригод, наштовхнувшись на підступні й безчесні вчинки своїх недоброзичливців та ворогів, він змушений розлучитись зі своєю коханою і повернутися в африканські джунглі.
Перший роман цього циклу американського письменника Е. Берроуза “Тарзан, годованець Великих мавп” вийшов у 1991 році.
До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах
Перлина творчої спадщини Роберта Л. Стівенсона — легендарний, не потребуючий коментарів, "чорний роман" класика англійської літератури.
У книзі вміщено повісті «Над Десною» та «Бої», які склали книгу «Полтава» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір відбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.
Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством.
Історико-пригодницька повість львівського письменника Владислава Лозинського (1843–1913) «Око Пророка» — не тільки свого часу, але й далеко пізніше була безперечним бестселером. Уперше видана 1899 р. у Львові, вона безліч разів перевидавалась і досі не сходить з книжкових полиць у Польщі, користуючись палкою любов'ю читачів, особливо молоді.
В. Лозинський, який був не тільки популярним письменником, але й поважним істориком, дослідником старого Львова, і цього разу переносить читача у Львів XVII століття. Запорозький козак Семен Галушка, рятуючись від ворогів, довіряє хлопцеві Ганусеві Бистрому коштовну річ, яку за всяку ціну слід зберегти. З цього й починаються незвичайні пригоди чесного і мужнього хлопця, якому вдається навіть розкрити таємницю загадкового вбивства. Читачі дізнаються дуже багато цікавого про давній Львів, помандрують з героєм повісті і купецьким караваном до Болгарії, і навіть потраплять до турків. Книгу «Око Пророка» високо цінував свого часу Іван Франко, а його син Тарас переклав її українською.
Ця повість навіть стала джерелом плагіату. Якийсь М. Ценевич у 1930–40-вих роках неодноразово видавав свою переробку «Ока Пророка» то під назвою «Злощасний самоцвіт», то «Проклятий камінь» українською мовою. Цю книгу ми і пропонуємо увазі читачів.
Повесть украинского советского писателя, автора многих исторических произведений, посвящается тем, кто боролся с фашизмом. Ее герой, советский летчик Владимир Булатович, попадает в плен. Он становится узником лагеря смерти. Но ничто не может сломить его духа. Владимир Булатович бежит из застенков и продолжает бороться с фашистами всюду, где оказывается по воле обстоятельств.
Горить свіча" — твір багатогранний, присвячений історичним подіям 1240 року, падінню Києва під ударами Батиєвих полчищ, руйнуванню Південної Русі. В. Малик, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал Київського, Галицько-Волинського літописів, "Повісті про руйнування Рязані Батиєм", "Сказання про убієння в орді Михайла Чернігівського і його боярина Федора", не лише показує падіння давньої столиці, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.
Зміст роману охоплює невеликий проміжок часу: грудень 1240 р. — літо 1242 р. Історичні події визначають розвиток дії роману, його сюжетно-композиційну структуру. Головним ідейно-композиційним центром твору є зображення героїчної боротьби киян проти загарбників. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Сюжетні колізії роману досить напружені, з безліччю несподіваних конфліктів. Драматизм сюжету обумовлюється трагічністю долі більшості героїв.
Достовірність, переконливість зображення досягається тим, що послідовність історичних подій — взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до "останнього моря" через галицько-волинські землі — показано через окремих людей, взятих у співвідношенні з часом і простором.
МИХАЙЛИК - ДЖУРА КОЗАЦЬКИЙ