Классическая литература — лучшие книги жанра бесплатно - Страница 20

Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні стежки». Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи
персонажів. Кожен із героїв цього твору є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами — герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті — різних національностей. Житейські перехрестя залишають
свій відбиток на їх внутрішньому світі.
У цьому творі Франко порушує соціальні проблеми: українського селянства та інтелігенції, взаємостосунки між різними суспільними групами, проблеми влади та підлеглих, зневір'я і затурканості селян, проблеми тодішнього судочинства, проблеми подружніх стосунків безправ'я жінки в суспільстві.
Прототипом Євгенія Рафаловича послужив Євген Олесницький — адвокат і
громадський діяч, який був чудовим промовцем.

Роман "Тигролови" написаний І. Багряним протягом 1943-1944 рр, на літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою "Звіролови" (скорочений варіант "Тигроловів") розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки "Старший Боярин". Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей - Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина.

Робінзон Крузо — найвідоміший твір англійського письменника Данієля Дефо (1661–1731), де розповідається про дивовижні та надзвичайні пригоди моряка з Йорка, який потрапив на безлюдний острів і прожив там 28 років. Книжка, знайома нам з дитинства, цікава і для дорослих читачів, її герой — людина сильної волі, мужня й винахідлива — з честю вніс випробування, що випали на його долю: нелегку боротьбу з природою, самотністю і самим собою.

Роман Григорія Тютюнника "Bиp" посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

Г. Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостро-актуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

Что остается у людей, захлебывающихся в огненном водовороте войны? Что остается у людей, у которых отняли надежду, любовь - и, по сути, даже саму жизнь?

Что остается у людей, у которых не осталось просто ничего? Всего-то - искра жизни. Слабая, но - негасимая. Искра жизни, что дает людям силу улыбаться на пороге смерти. Искра света - в кромешной тьме...