Историческая литература бесплатно и без регистрации - Страница 7
Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільский, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького. Чи таким він був, яким дозволив собі зобразити його автор? Чи зміг він показати його так, як того заслуговує славетний український лицар? Залишимо це на суд читача, якого на сторінках цієї книжки чекають буревії і бойовища України XVII сторіччя…
Хоткевич Гнат Мартинович (1877–1938) — прозаїк і драматург, критик і перекладач, композитор і мистецтвознавець. У літературу ввійшов як автор новел та нарисів, оповідань та повістей з народного життя, а також героїко-революційної драми «Лихоліття».
У виданні вміщено кращі твори письменника на історичну тематику. Вперше повністю публікується широко відома читачеві повість «Довбуш», в якій реалістично зображено життя гуцулів у першій половині XVIII ст.
До видання ввійшли також оповідання, уривок з незавершеного роману «Берестечко» та повість «Авірон» за біблейським сюжетом.
Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «Гетьманський скарб», «На брата брат» та ін. У романі «На брата брат» відтворено події, що розгорталися в Україні за часів гетьмана Виговського, коли після смерті Богдана Хмельницького боротьба за державну незалежність вилилася у братовбивчу війну. Через долі героїв роману братів Журавок автор зображує страшну трагедію цієї війни: люди однієї крові стають ворогами — брат іде на брата — і голови свої кладуть, не здобувши ні слави, ні волі, ні правди.
Дія роману відбувається у другій половині XVI сторіччя у Львові. На прохання бургомістра Якуба Шольца місцевий лікар Домінік Гепнер влаштовує… публічний розтин людського тіла.
А уночі обурений єпископ тягне бургомістра на Личаківський цвинтар, щоб вистежити того, хто розкопує могили. Бо є підозра, що займається цим сам лікар Гепнер… І це тільки початок таємничої, загадкової та містичної історії.
Ярославна – одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича. Відомі й невідомі перипетії її життя та любові вже дев’ять століть хвилюють всіх, хто не байдужий до історії рідної країни.
А взагалі-то «Ярославна» – це роман про княжі міжусобиці, що колись підірвали Русь і загрожують Україні зараз, це розповідь про віковічну боротьбу з кочівниками. Саме тому роман Валентина Чемериса переповнений динамічних і бурхливих пригод, пов’язаних з походом князя Ігоря. Автор скористався жанром роману-есе, що дозволяє позбутися традиційних обмежень і рамок, і виклав своє бачення тих далеких подій.
Роман «Хрест» – перший літературний твір знаного політика, дипломата та вченого Василя Базіва. За задумом автора, ця книга має стати першою з епічної, художньо-філософської трилогії, у якій на українському історичному матеріалі вершиться прощання людства із тим способом буття, яким люди жили дотепер протягом тисячоліть.
Василь Базів – один з організаторів національно-визвольних процесів 1989-1991 років. Працював у керівництві регіональних та центральних органів державної влади, очолював Генеральне консульство України у Канаді. Має найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Професор глобалістики Міжнародного університету «Україна».
«Нечистая сила». Книга, которую сам Валентин Пикуль назвал «главной удачей в своей литературной биографии».
Повесть о жизни и гибели одной неоднозначнейшей фигур российской истории — Григория Распутина — перерастает под пером Пикуля в масштабное и увлекательное повествование о самом парадоксальном, наверное, для нашей страны периоде — кратком перерыве между февральской и октябрьской революциями...
Григорий Анисимович Федосеев, инженер-геодезист, более двадцати пяти лет трудится над созданием карты нашей Родины.Он проводил экспедиции в самых отдаленных и малоисследованных районах страны. Побывал в Хибинах, в Забайкалье, в Саянах, в Туве, на Ангаре, на побережье Охотского моря и во многих других местах.О своих интересных путешествиях и отважных, смелых спутниках Г. Федосеев рассказал в книгах: "Таежные встречи" - сборник рассказов - и в повести "Мы идем по Восточному Саяну".В новой книге "В тисках Джугдыра", в которой автор описывает необыкновенные приключения отряда геодезистов, проникших в район стыка трех хребтов - Джугдыра, Станового и Джугджура, читатель встретится с героями, знакомыми ему по повести "Мы идем по Восточному Саяну".
Александр Ильич Антонов (1924—2009) родился на Волге в городе Рыбинске. Печататься начал с 1953 г. Работал во многих газетах и журналах. Член Союза журналистов и Союза писателей РФ. В 1973 г. вышла в свет его первая повесть «Снега полярные зовут». С начала 80-х годов Антонов пишет историческую прозу. Он автор романов «Великий государь», «Князья веры», «Честь воеводы», «Русская королева», «Императрица под белой вуалью» и многих других исторических произведений; лауреат Всероссийской литературной премии «Традиция» за 2003 г. В данном томе публикуется роман «Княгиня Ольга», в котором перед читателями предстает портрет русской святой, великой княгини, правившей Киевской Русью в X веке.
«Могу-Болгусун» («Злой город») – так назвал КОЗЕЛЬСК хан Батый, застрявший под его стенами на два месяца и положивший здесь треть своего войска. Пусть козельскому князю Василию было всего 15 лет, а в его дружине – меньше двух сотен «храбров», пусть все население города, включая женщин, стариков и детей, не превышало 4 тысяч человек против 10-тысячного монгольского тумена – жители единогласно решили лучше умереть, «дабы оставить по себе добрую память, а за гробом принять венец бессмертия», чем сдаться врагу. Семь недель они держались под ливнем стрел и непрерывными атаками Батыевых полчищ, семь недель в одиночку отражали штурм за штурмом, так и не получив помощи от других князей, которые продолжали свои распри даже в разгар вражеского нашествия. Когда же ворота Козельска все же пали под ударами стенобитных машин, его последние защитники предпочли не спасаться бегством, а самим атаковать врага в последней отчаянной вылазке и «утонуть в крови» вместе со своим юным князем, стяжав бессмертную славу…
Читайте новый роман от автора бестселлеров «Побоище князя Игоря» и «Батыево нашествие» – захватывающий исторический боевик о «Злом городе» и его бессмертном гарнизоне, чья отвага и стойкость вошли в легенду!