Зарубежная литература - Страница 3

Півроку незалежності – на більше Макса не вистачило. Заради чого він б'ється головою об глуху стіну порвав із батьками, злидарює? Його дівчина втекла, не підтримала його відчайдушних спроб стати мужчиною… Прийняти фінансову допомогу рідних і гидувати нею – оце по-Максовому, так чинить справжній метросексуал! Він не став героєм для коханої, коли вона тонула, а тепер за власні гроші купує собі право боротися за виживання, наче «останній герой»…

Сідаючи у вагон, Жанна не знала, як недовга розлука вплине на її тривалі стосунки. Та кожного дня її тижневого відрядження традиційний любовний трикутник на відстані перетворюватиметься на складнішу фігуру. І все через синеньку флешку з оповіданнями невідомого автора, що її Жанна отримала разом зі своєю валізою та зберегла для себе та ще декого… Ці тексти відкриватимуть очі та повертатимуть до життя привиди минулого. Чим закінчиться гра в паралельне читання з чоловіком, якого ти пустила до свого ліжка, для тебе, для нього, для інших?

Страх паралізує волю, бажання, прагнення. Саме через страх багато хто не наважується кинути ненависну роботу, чоловіка-деспота, висловити своє обурення хамові в метро. Перше питання; звідки цей страх береться? Швидше за все, від невпевненості в собі. Друге питання; як від нього позбавитися? Тільки за допомогою іншого страху, який набагато сильніше за колишній. Так власне і сталося з героїнею роману: довгий час вона терпіла тиранію від власного чоловіка. Але замислилася про те, щоб щось змінити лише тоді, коли дізналася, що смертельно хвора, і злякалася, що її останній день може стати таким же сумовитим і повним принижень, як і усі останні роки її життя.

У напіввимерлому військовому містечку жили собі брат Роберт і сестра Кароліна. Ворожка напророкувала, що хтось із них стане щасливим, а хтось - знаменитим. Усі чомусь були переконані, що дівчині дістане від життя і звичайнісінького жіночого щастя. тож Роберт першим подався підкорювати столицю. Кароліні ж, яка теж не всиділа вдома, доведеться запакувати не один подарунок у київському супермаркеті, перш ніж розпакує свій - від долі...

Шановні Читачі, пропонуємо до Вашої уваги історико-документальний роман Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» — твір виняткової сили, прочитавши який, людина навряд чи зможе залишитися тією самою.
Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.
Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!»
Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.
Розуміючи, що мова твору далеко не завжди відповідає сучасному правопису української мови, ми, однак, зберегли авторський стиль, лише подекуди скоригувавши пунктуацію.

ПІЦУ ЗАМОВЛЯЛИ? А НОВЕ ЖИТТЯ?
ЇЇ звуть редька, вона мріє про мандри, але відстань від нудної роботи до нового життя виявляється довшої за кілька авіаперельотів, складнішою за гімалайське сходження і виснажливішою за кисневе голодування. А спочатку вона відкриє саме ту коробку...

Роман і Олена втекли з батьківщини, сподіваючись знайти в іншій країні краще життя. Але випадкове знайомство з Аґнешкою, жінкою, яка вже давно живе між двома світами, перекинуло шкереберть усі їхні плани. Застрягши на півдорозі до очікуваного раю, вони потрапили в любовний трикутник, який можна було б назвати й бермудським — бохтозна, де з нього вихід? Ці стосунки стали «сюжетом» для любовного роману, що його потрібно написати Аґнешці. І у цьому романі бракує лише фінального розділу. Яким він буде?

«FEST ПРОЗА» — це нова серія найцікавіших творів як українських, так і зарубіжних авторів. Це проза, яка вже викликала значний резонанс, і проза, ще не відома широкому колу читачів.
Новий роман Юрія Винничука, уривки якого публікувалися в журналі «Сучасність», критики вже встигли оцінити, як визначну подію в українській літературі. Написаний у постмодерністській манері зі збереженням усіх характерних особливостей цього напрямку, він захоплює карколомним сюжетом, присмаченим еротикою, чорним гумором, нестримним потоком фантазії і, звичайно ж, розкішною мовою. Та водночас у цьому своєрідному романі-лабіринті присутній глибокий підтекст у формі незліченних літературних алюзій і натяків, гри з читачем, як сюжетної, так і мовної.
«Роман „Мальва Ланда“, — за визначенням Андрія Бондаря, — це дуже несподіваний прорив української прози в царину нової фантазійності, якої в нас не було. Винничук настільки вміло й настільки смаковито й соковито пропонує нам якийсь абсолютно альтернативний світ, світ сміттярки України, що, я так гадаю, цей роман є найбільшим здобутком української прози останніх десятиліть» («Література Плюс», № 7 (32), 2001 p.).

Коли керівництво книгарні-кав’ярні вирішило провести акцію «Живі книги», ніхто не очікував, що стільки охочих візьмуть в ній участь. Під час акції кожна людина могла стати Книгою, розповідаючи свої історії, або послухати чужі й таким чином стати Читачем. Амалія, Віктор і Женя – головні Читачі. Кожен із них мав свої причини для участі в акції. Хтось шукав сенс життя, хтось – натхнення, а хтось – кохання. Та що, коли для того, щоб знайти втрачене, треба лише роззирнутися довкола? Адже цілком можливо, що саме зараз твоя доля сидить навпроти тебе та розповідає про своє життя…

Не знайшовши собі місця на батьківщині, гнані нещасливою долею і безгрошів’ям, Галина, Наталка та Лариса їдуть на нелегальні заробітки за кордон. Вони тепер мають красиві нові імена — Халла, Таша й Лаура — і пристойну, як на свої мірки, зарплату. Але чи достатньо для щастя тисячі євро на місяць?