Фэнтези - Страница 244
Навесні, чудового дня, зустрічаються молодий композитор Микола Горенко і юна вчителька Оленка. Полум’яне почуття великого кохання з’єднує їх навіки всупереч волі батьків. Микола повертається в рідне село, щоб нести в широкі маси музичну культуру. Оленка їде з ним.
Бурхливе, багатогранне життя стає горнилом душ і сердець героїв. Але війна безжалісно розлучає їх. Що станеться з героями роману «Хто ти?» в кривавому пеклі битви? Які муки доведеться їм перенести?
Чудової весни зустрічаються юна вчителька Оленка і молодий композитор Микола Горенко. Покохавши одне одного, вони з’єднують назавжди свої долі, всупереч волі батьків, і їдуть в село, щоб нести в народ музику, високу культуру. Життя стає горнилом душ і сердець героїв.
Та жорстока війна розлучила закоханих. Микола падає, смертельно поранений, на березі Дніпра. Оленка народжує на фронтових дорогах дівчинку. Це лише початок розповіді про трагічне і прекрасне життя героїв — наших сучасників.
До книги входить також фантастична феєрія «Радістю перейдемо безодні». В ній розповідається про пригоди наших сміливих нащадків у далеких світах Космосу, про славетні відкриття грядущої науки.
Цей твір є продовженням роману «Зоряний Корсар».
Молодий криміналіст Григір Бова несподівано стає учасником фантастичних подій. При загадкових і неймовірних обставинах зникла його кохана. В результаті настійних пошуків Бова потрапляє до жителів багатомірності. Перед ним постає захоплююча і мінлива панорама інакобутнього життя, сповненого гострих космічних конфліктів, напруженої боротьби за красу відносин, любові і подвигу в ім’я блага мислячих істот Безміру. Такий основний філософський і художній пафос фантастичного роману «Зоряний Корсар».
Их называют Ходящими В Ночи. Кто они? В прошлом все до единого – люди. Но сейчас каждый из них – смерть. Волколаки, кровососы, вурдалаки… Они выманивают жертв из жилищ, чтобы насладиться вкусом их плоти и сделать похожими на себя. Лишь одно мешает обрести чудовищам безграничную власть – Цитадель. Старинная крепость, в которой обучают детей, осененных особым даром – Даром уничтожать Ходящих, упокаивать мертвецов, исцелять раненых. Они – щит, отгораживающий живых от порождений Ночи. И из всех прав им оставлено только одно – право умереть, спасая жизни других.
Хотят ли трое юных главных героев взвалить на себя такое ярмо?
Нет.
Могут ли отказаться?
Увы.
Но там, где не остается места страху, жалости и сомнениям, есть только один путь – путь к спасению.
"A хочешь ли ты, ведьма, большой и чистой любви?" — сказала Судьба-злодейка, и на следующий день было у меня столько поклонников, что не отмашешься. Хоть и пробовала. И главное, все вокруг счастливы, и только я не знаю, куда деваться…
Для чего поступают в Академию магии? Кто-то приходит туда учиться, постигать основы, с увлечением грызя гранит науки. А кто-то идет чтобы завязать знакомства, познакомиться с противниками, оценить будущих соперников. Даже найти пару для брака можно в Академии. Лекции и практика, ненависть сокурсников и верные руки друзей. Чувства, сводящие с ума, и полнейшее равнодушие. Что делают в Академии? Обучают или просто ставят в условия игры на выживание? Кто окажется хитрее, адепты или неизвестная нежить? Кто сможет выжить и спасти других? Много вопросов и мало ответов.
Что может ждать тебя впереди, если ты выпускник рыцарского ордена? Да ничего такого, о чем тысячи раз уже не пели в своих балладах менестрели: турниры, балы, подвиги во имя прекрасной дамы или в честь обета, данного Всевышнему. Однако человек предполагает, а кто-то там, на небесах располагает, и в один прекрасный момент ты с треском вылетаешь из ордена, в спутники к тебе набивается бес, сбежавший из ада с целью за твой счет сделать карьеру, а в оруженосцах оказывается недалекий тролль. А если тебя с такой командой подряжают спасти деву невинную и выступить надо против целого легиона тьмы, то наступает полный абзац… вернее, наступил бы, если б у изгнанника не было такой замечательной команды!