Юмористическая фантастика - Страница 37
Буття у похмурому містечку Форкс, куди Белла Свон змушена перебратися, спершу видається напрочуд нудним. Аж поки вона не зустрічає загадкового й принадного Едварда Каллена — тоді в її світ вдираються страх і небезпека. Едвард, із його порцеляновою шкірою, золотавими очима, чарівливим голосом і надприродними здібностями, водночас таємничий і звабливий. Досі йому вдавалося зберегти свої темні секрети, та Белла затялася викрити їх. От тільки Белла поки що не усвідомлює: близькість до Едварда ставить під загрозу не лишень її власне життя, а й життя її рідних. Ще трошки — і вороття не буде…
В романі «20 000 років під кригою» письменник з гумором і тонкою іронією розповідає про пригоди матроса австро-угорської арктичної експедиції, який випадково залишився самотній на кораблі, затиснутому кригою у Північному Льодовитому океані, недалеко від Землі Франца-Йосифа.
ПОДОРОЖ ДО ЕЛЬДОРАДО, що затьмарила пригоди всіх уславлених мандрівників - од Амеріго Веспуччі до Тура Хейєрдала включно
Віктор Безрудько — письменник родом з Полтавщини, автор кількох збірок гумористичних оповідань і повістей. «Нейтрино залишається в серці» — його перший сатиричний роман. Передрук з журнала «Дніпро», ч. 8, 1966.
Увага. Старий правопис.
Текст надається за публікацією в мюнхенському емігрантському журналі «Сучасність» (1966, № 10, 11, 12), тому його орфографія і, можливо, лексика відрізняються від радянського першодруку в журналі «Дніпро» (1966, № 8). Відрізняється навіть написання прізвища автора.
Аннотация: Автор снимает с себя всю ответственность за поведение героев. Я этого писать не хотела, это все они. Спать по ночам не дают, всех муз и музов разогнали, грозились убить и в виде зомби посадить за комп. В общем сами виноваты пускай теперь приключаются. Тьфу Санта-Барбара! Короче, это "Эльф и вампир-3".
Навеяно сериалом "Falling skies". Не совсем фанфик, но нечто похожее. Одна мелкая со снайперкой, куча злых инопланетян захватчиков и бравые союзники. Ну, и конечно, любовь. Как без нее :)
|
Вот никогда бы не подумал, что я на такое способен! Привыкли мы к цивилизации. Стали мягкими и терпимыми. То ли дело раньше, в Средние века. Там с несогласными особо не панькались. Добрая сталь, она, знаете ли, к мягкости и терпимости особо не располагает. Не раз я жалел о том, что живу не в те времена. И вот надо же было такому случиться — попал я. Попал конкретно. Ага! В те самые времена и нравы. И попал не я один. Други мои тоже влипли. И ладно бы, если бы это были просто те времена. А добавьте сюда еще и магию. Представляете этот коктейль?
Ксения лежала в гамаке и с опаской смотрела на белку. Трудно представить, что когда-то этот грызун вызывал у нее такие восторженные чувства. Теперь, зная вредный характер этой злобной твари, ей хотелось одного - схватить здоровую палку и гонять стерву до победного конца.