Драматическая судьба американского новеллиста О. Генри служит иллюстрацией обстановки Америки 1880-х годов, времени спекулятивного ажиотажа и начала активной империалистической внешней политики США. Повесть «Псевдоним» (версия судьбы О.Генри) наполнена социально-критическим пафосом.
Через тридцать минут после того, как Маяковского не стало, текст его предсмертного письма был распечатан в нескольких экземплярах. Он звучит так:
"Всем. В том, что умираю, не вините никого и, пожалуйста, не сплетничайте.
Покойник этого ужасно не любил.
Мама, сестры и товарищи, простите – это не способ (другим не советую), но у меня выходов нет.
Лиля – люби меня.
Товарищ правительство, моя семья – это Лиля Брик, мама, сестры и Вероника Витольдовна Полонская.
Если ты устроишь им сносную жизнь – спасибо. Начатые стихи отдайте Брикам, они разберутся.
Как говорят, инцидент исперчен, любовная лодка разбилась о быт.
Я с жизнью в расчете, и не к чему перечень взаимных болей, бед и обид.
Счастливо оставаться. Владимир Маяковский. 12.4.30.
Товарищи Рапповцы, не считайте меня малодушным. Сериозно. Ничего не поделаешь…
Ермилову скажите, что жаль – снял лозунг, надо бы поругаться. В. М…"
Чимало таємниць відкривають нам всесвітньовідомі книги Юліана Семенова, героєм яких є німецький офіцер Штірліц (він же — російський радянський розвідник Максим Ісаєв).
Після шаленого успіху фільму «Сімнадцять спалахів весни», виконуючи свою обіцянку перед мільйонною аудиторією, Юліан Семенов розповів про трагічні обставини життя М. М. Ісаєва (Штірліца) після повернення на Батьківщину.
Гостросюжетний детективний роман «Відчай» (1989) хронологічно завершує серію книг про Штірліца, який з волі Центру повернувся в Росію, в Москву. Він багато років був своїм серед чужих — і от став чужим серед своїх.
В Іспанії йде громадянська війна. Ян Пальма, латиський журналіст, виконуючи завдання радянської розвідки, прагне викрасти креслення літаків "Месершміт". За ним полює гестапо в особі Хагена і СД в особі Штірліца…