Научная фантастика
Было болото. И был мальчик. Болото называлось Чертовым, мальчика звали Панасиком, а по школьному прозвищу Кулик. И в самом деле, как не Кулик: длинноносый, у болота живет и болото хвалит. Отца у Кулика не было — пропал в Гражданскую войну. Мать умерла еще раньше. Жил Кулик с дедом Микитой, лесником. Их избушка стояла у края соснового леса, на песчаном бугре, а дальше начиналось болото. На Украине много таких мест: сосна, лесок, сушь, и тут же рядом болото — конца-краю не видно.
Научная фантастика
…Збагнувши, що капіталізм на Землі незабаром остаточно загине, імперіалістична верхівка надумала переселитися на іншу планету. Втікачі довго блукають у космосі, зазнають багатьох небезпечних пригод, поки їм, нарешті, вдається висісти на Венеру… А що їх чекає тут?
Про цю незвичайну міжпланетну подорож розповідає в своєму науково-фантастичному романі “Стрибок у ніщо” талановитий російський радянський письменник Олександр Бєляєв.
“Стрибок у ніщо” свого часу високо оцінив К. Е. Ціолковський. “З усіх розповідей на тему про міжпланетні мандрівки, оригінальних і перекладних, — писав великий учений, — роман О. Р. Бєляєва здається мені найбільш змістовним і оригінальним”.
Научная фантастика
— Это было в тысяча девятьсот пятьдесят втором году, в ночь под пятьдесят третий. Я был тогда студентом, жил на Фонтанке, в новом доме-коммуне студентов-электротехников. Группа товарищей, кончавших институт, встречала Новый год у меня. Летом пятьдесят третьего года мы должны были получить звание инженера и разлететься в разные стороны. Естественно, мы заговорили об этом. Куда занесет нас судьба?.. Увидимся ли мы в следующую ночь под Новый год?