Роман «Кінець Вічності» описує діяльність організації під назвою «Вічність», що існує поза часом. До її складу входять спеціально навчені і відібрані люди з різних століть, що дали обітницю безшлюбності. «Вічність» контролює подорожі в часі за допомогою так званих колодязів часу. Досягнувши певного рівня розвитку, наука вирішує завдання подорожі в часі за допомогою за допомоги використання колосальної енергії вибуху наднової зорі. Завдання організації, на чолі якої стоїть Рада Часів, є коректування долі людства, яке на своїй дорозі весь час скачується до самознищення.
Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлак, зробивши одне з переміщень в часі, закохується в красиву дівчину Нойс з іншого століття. Харлак стає перед вибором — обов’язок і підпорядкування закону або особисте щастя? Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».
В то время, которое описывается в рассказе Айзека Азимова «Возьмите спичку», путешествия в космосе совершались с помощью сверхбыстрых частиц тахионов. Горючее корабля было рассчитано лишь на один прыжок, затем следовал сбор горючего в космосе, еще одна термоядерная реакция и следующий прыжок. Казалось бы беспроигрышная и 100-процентно действенная технология. Но…
