Создание эффективной системы связей с общественностью в местных органах государственной власти и мес, стр. 5

Слід зазначити ще й те, що складовою частиною громадянського суспільства як царини нефор­мального і нерегламентованого державою життя людей є й позалегітимні, так звані “тіньові” прояви суспільної взаємодії. Насамперед, таким проявом є кримінальний характер деяких суспільних відносин. Відомий дослідник соціальних процесів Карл Попер зазначив з цього приводу: “У числі серйозних недо­ліків західних суспільств слід згадати злочинність, що прояв­ляється в багатьох формах — наприклад, у зловживаннях свободою ринку” [58]. Можна зробити висновок, що “будь-яка сила та влада мають тенденцію до самозростання і тенденцію до корумпованості, отже, зрештою, тільки традиції вільного суспільства, в тому числі традиція ревного контролю за владою з боку громадян, можуть урівно­важувати силу держави за рахунок забезпечення відповідних засобів стриму­вання та контролю, від яких залежить доля усієї свободи”[58].

З огляду на сказане вище, саме держава повинна  бути відповідальною за розвиток со­ціальної кооперації у суспільстві, за дотримання загального порядку, збереження сталих умов господарювання, практичну протидію силам, що загрожують соціальній цілісності суспільства. Порушення збалансованості дій держа­ви і громадянського суспільства призводить або до полі­тики диктату, або до стихії руйнівного хаосу.

 Якщо узагальнити все, що було сказано вище, то можна дійти висновку що ознаками громадянського суспільства є:

1) в економічній сфері – насамперед наявність недержавних організацій, кооперативів, орендних підприємств, акціонерних товариств, асоціацій, що базуються на приватній власності;

2) у соціальній сфері - наявність розвинутих громадських організацій і рухів, органів самоврядування за місцем проживання, роботи; наявність недержавних засобів масової інформації, які не є виразником інтересів якоїсь однієї політичної або фінансово-промислової групи;

3) у політичній сфері – існуюча практика вирішення конфліктів у рамках закону і без виявів насильства, а також цивілізований механізм виявлення, формування і вираження суспільної думки;

4)  у духовній сфері – реальні, а не тільки декларовані свобода слова, думки, совісті; самостійність і незалежність творчих, наукових і інших об'єднань;   зростання   ролі   людського   виміру соціальних   процесів;   розвиток   почуття   людської гідності, віри людей у власні сили і можливості;

5) в інформаційній сфері – розвинута, багаторівнева система суспільних комунікацій, двосторонніх комунікацій між державою і громадянським суспільством, між владою і народом.

 З огляду на ознаки громадянського суспільства можна виділити й основні його зміст  і риси, які зводяться до:

1) поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

2) зв'язаності законом самої держави і її органів;

3) розмежування ролі державних і недержавних інститутів;

4) верховенства закону у всіх сферах життя суспільства;

5) ефективної форми контролю і нагляду за дотриманням законності;

6) взаємної відповідальності держави й особистості;

7) відділення ідеології від держави.

Платформою   існування громадянського суспільства є вірність  ідеалам правової держави. Існування громадянського суспільства може базуватися тільки на високій соціально-економічній і політичній  культурі.  Громадянське суспільство у певному розумінні виступає гарантом горизонтальних суспільних зв'язків, що надають стабільність суспільству. 

1.3. Структурна побудова громадянського суспільства

Структуру сучасного громадянського суспільства можна представити у вигляді п'яти основних систем, що відображають відповідні сфери його життєдіяльності. Це соціальна, економічна, політична, духовно-культурна й інформаційна системи.

Соціальна система охоплює сукупність спільностей, що об'єктивно сформувалися, і взаємин між ними. Це первинний, основний пласт громадянського суспільства. В нього входять інститути родини, виховання, освіти, що допомагають людині соціалізуватися. Другий блок складають відносини, що відображають різноманітні зв'язки людини з людиною як безпосередньо, так і в різних колективах (суспільних об'єднаннях за інтересами). Третій блок утворюють відносини між великими соціальними спільностями людей (групами, станами, класами, націями, расами).

Економічна сфера громадянського суспільства являє собою сукупність економічних інститутів власності, виробництва, розподілу, обміну, споживання сукупного суспільного продукту. В цій сфері індивід реалізує свої економічні інтереси.

Політичну сферу громадянського суспільства складає діяльність політичних партій, громадсько-політичних об'єднань, в яких індивіди реалізують свої політичні інтереси і через які вони вступають у політичне життя.

Духовно-культурна система утворюється з відносин, що виникають на тлі духовно-культурних благ, діяльності відповідних інститутів, установ (освітніх, наукових, культурних, релігійних). Громадянське суспільство тісно пов'язане як з державою, так і з правом. Держава покликана створювати найоптимальніші умови для розвитку громадянського суспільства, не втручатись у сферу реалізації приватних інтересів, а розвинене громадянське суспільство, у свою чергу, є соціальною базою демократичної, правової соціальної держави.

Інформаційна система складається з багаторівневих комунікаційних відносин між державою і громадянським суспільством, між владою і народом, а на нижніх рівнях – між органами місцевого самоврядування і територіальними громадами.